До вихідних даних для розрахунку і вибору електроустаткування конвеєра належать: 1) ширина стрічки – 820 мм; 2) продуктивність – 40 т/год; 3) діаметр барабана – 580 мм; 4) швидкість переміщення стрічки Ʋпер – 1,7 м/с; 5) довжина конвеєра – 21,5 м; 6) висота підняття – 4 м; 7) назва вантажу – хлібобулочні вироби; 8) номінальний коефіцієнт корисної дії конвеєра – 0,75÷0,85; 9) кабель, що проходить від трансформаторної підстанції до розподільчого пункту – АСРГ (4×120); 10) довжина лінії ТП-РП – 34 м; 11) довжина лінії РП-установка – 24 м; 12) тип трансформатора – ТМ-630/10; 13) коефіцієнт запасу – 1,1÷1,3.
ЗМІСТ: ВСТУП 6 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 1.1. Вихідні дані для проектування 8 1.2. Характеристика конвеєрів 8 1.3. Вимоги до електроприводу конвеєра 10 2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 2.1. Розрахунок потужності і вибір електродвигуна приводу конвеєра 12 2.2. Побудова механічної характеристики двигуна 13 2.3. Побудова характеристики статичного моменту опору 16 2.4. Розрахунок тривалості пуску двигуна 17 2.5. Розробка схеми електричної принципової конвеєра 18 2.6. Вибір пускової і захисної апаратури, провідників 21 2.7. Заходи з енергозбереження під час експлуатації конвеєра 22 3. ОХОРОНА ПРАЦІ 3.1. Електробезпека при обслуговувані конвеєра 24 3.2. Протипожежні заходи і захист навколишнього середовища 24 3.3. Розрахунок мережі занулення 26 ЛІТЕРАТУРА 28
Дата добавления: 15.05.2020
-му поверсі будівлі. Враховуючи показники хімічного складу та агрегатного стану матеріалів та обладнання, які знаходяться в приміщенні, що захищається, в якості вогнегасної речовини прийнято газ "HFC-227еа". За методом гасіння пожежі і типом обладнання, що застосовується, прийнята система пожежогасіння по об’єму. Розрахунковий час подачі вогнегасної речовини з модулів не більше 10 сек. Передбачається основний і резервний об’єм вогнегасної речовини для приміщення, що захищається. Розрахунок системи газового пожежогасіння виконано відповідно до вимог ДСТУ EN 15004-1:2014 та ДСТУ EN 15004-5:2014. Резервний об’єм вогнегасної речовини (100% основного об’єму) використовується для забезпечення готовності системи до роботи на час перезарядки модуля з основним об’ємом вогнегасної речовини (ВГР), а також для заміни несправного модуля. Заповнення модулів вогнегасною речовиною при монтажі і експлуатації системи повинно здійснюватися на спеціалізованих пунктах технічного обслуговування. Подача вогнегасної речовини з модулів забезпечується за рахунок енергії стисненого газу (стиснене повітря не вище 9 класу забрудненості або азот газоподібний вищого або першого ґатунку, або діоксид вуглецю газоподібний вищого або першого ґатунку). Для виявлення пожежі у приміщенні, що захищається застосовуються сповіщувачі пожежні димові. Проектом передбачені такі види пуску систем: автоматичний, дистанційний, місцевий – із місця розташування модульної установки. Термін підтримки вогнегасної концентрації у приміщенні після випуску газу 20 хвилин.
Дата добавления: 15.05.2020
Вступ РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Призначення рейкових зубчастих передач 1.2. Конструктивні і міцнісні розрахунки передач 1.3. Вимоги до точності виготовлення зубчастих коліс та зубчастих рейок 1.4. Технологічні процеси виготовлення деталей з’єднання, обладнання, пристосування, різальні інструменти, режими обробки. 1.5. Способи і інструментальне забезпечення контролю деталей з’єднань 1.6 Характеристика і призначення деталі 1.7. Характеристика, хімічний склад та механічні властивості матеріалу 1.8. Визначення типу виробництва та технологічної партії деталей РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ 2.1. Обґрунтування вибору виду та форми заготовки 2.2. Аналіз технологічності деталі «Рейка» 2.3. Розробка технологічного маршруту обробки деталі «Рейка» 2.4. Металорізальні верстати для обробки деталі «Рейка» 2.5. Аналіз використання контрольно-вимірювального інструменту 2.6. Аналіз використання різального інструмента 2.7. Визначення проміжних припусків та розмірів вихідної заготовки 2.8. Детальна розробка технологічного процесу обробки 2.9. Розрахунок режимів різання та основного часу 2.10. Розрахунок норм часу на виготовлення деталі «Рейка» РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ 3.1. Загальні відомості 3.1.1. Вимоги, які пред9;являються до верстатних пристосувань 3.1.2. Класифікація й основні вимоги до верстатних пристосувань 3.2. Проектування та розрахунок спеціального пристосування 3.2.1. Загальні відомості до запропонованого пристосування 3.2.2. Розробка раціональної схеми базування заготовки на заданій операції 3.2.3. Визначення похибки базування заготовки в пристрої 3.2.4. Назва і зміст операції на яку проектується пристосування 3.2.5. Розрахунок сили затиску в спеціальному пристосуванні 3.2.6. Розрахунок фактичних похибок затискання та встановлення заготовки 3.2.7. Розрахунок елементів пристосування ЛІТЕРАТУРА -рейкової передачі - один з видів механічних передач, що перетворює обертальний рух провідної шестерні в поступальний. Передачі з прямими зубами використовуються на малих і середніх швидкостях, з косими зубами на високих швидкостях або коли потрібна підвищена точність переміщення. Зубчасто-рейкова передача одержала широке поширення в машинобудуванні завдяки надійності, простоті, високим навантажувальним і динамічним характеристикам, зручності монтажу та обслуговування. Рейкові передачі призначені для перетворення обертального руху в поступальний рух або навпаки. Рейкова передача являє собою з зубчасту рейку і зубчасте колесо, які знаходяться в зачепленні. В даному випадку рейка з зубцями використовується як зубчасте колесо, але тільки з нескінченним радіусом, тобто пряма планка із зубами. І зубчаста рейка і зубчасте колесо можуть виконувати ролі як ведучого, так і веденого елемента передачі. Рейкова передача вельми проста у виготовленні і по своїй конструкції, а тому надійна в експлуатації. Крім цього у рейкової передачі досить високий ККД (0,94 — 0,98). Складові рейкової передачі виготовляються з відносно недорогих вуглецевих конструкційних або легованих сталей. До недоліків рейкової передачі можна віднести те, що її передавальне число дорівнює 1 і тому виграш в силі відсутня. Існує метрична і модульна класифікація рейкових передач, в залежності від методу виробництва передачі та подальшого її застосування. Метричної системою називають той випадок, коли зубчасте колесо виготовляють під зубцювату рейку. Метрична система застосовується в приватних випадках машинобудування. Модульна система застосовується в тих випадках, коли зубчаста рейка виготовляють під зубчасте колесо. Модульна система знайшла широке застосування в серійному виробництві. Основним розмірним параметром рейкової передачі є відстань між зубами рейки (крок). Якщо мова йде про метричній системі, то в даному випадку, у кожного виробника існує свій радий значень кроку зубів рейки. Якщо ж мова йде про модульною системою, то крок розраховується за спеціальною формулою m = D / z. Де m — це модуль ланок передачі, D — діаметр ділильний зубчастого колеса, а z — число зубів колеса. У більшості випадків застосовуються загальноприйняті значення модуля рівні 0,5 мм — 25мм. Деталь «Рейка» виготовлена з матеріалу сталь 40Х ГОСТ 4543-71 легована, конструкційна, застосовується для деталей середніх розмірів з твердою зносостійкістю поверхонь, достатньо міцною в’язкою серцевиною, що працюють при великих швидкостях та навантаженнях.
Заготовка з прокату: Річний об’єм випуску – 5800 штук. Робоче креслення деталі – рейка. Матеріал деталі – сталь 40Х ГОСТ 4543-71. Маса деталі – 1,4 кг. Тип виробництва –серійний.
Дата добавления: 16.05.2020
- виробничий корпус одно пролітний з прольотом l=36 м; - обладнаний двома мостовими кранами вантажопідйомністю Q=80 т (група режиму роботи – 5К); - довжина будинку L= 108 м; - крок поперечних рам Вр=12 м; - позначка головки підкранової рейки 18 м; - корпус опалюється і має світло аераційний ліхтар; - місце будівництва - м. Суми; - фундамент – бетон класу В 30(С20/25); - тип перерізів елементів ферм – із труб.
Зміст: Вихідні дані 3 1. Компонування конструктивної схеми каркасу будинку. 4 1.1 Обчислення вертикальних розмірів. 4 1.2 Обчислення горизонтальних розмірів. 5 1.3 Проектування зв’язків і торцевого фахверка. 6 2. Розрахунок підкранової балки. 7 2.1 Розрахункові навантаження на балку від двох зближених кранів. 7 2.2 Визначення зусиль у підкрановій балці від двох зближених кранів 7 2.3 Вибір перерізу балки. 9 3. Навантаження на поперечну раму 14 3.1 Збір постійного навантаження 14 3.2 Снігове навантаження 16 3.3 Вітрове навантаження 16 3.4 Кранове навантаження 19 4. Розрахунок рами в програмному комплексі ПК ЛИРА 21 4.1 Розрахункова схема рама 21 4.2 Задання навантажень 22 4.3 Таблиця РСУ для елементів 1,2,3,4 26 5. Розрахунок та конструювання східчастої позацентрово-стисненої колони каркасу 27 5.1 Розрахункові довжини колон 27 5.2 Підбір перерізу надкранової частини колони 27 5.3 Перевірка загальної стійкості верхньої частини колони з площини дії моменту 29 5.4 Перевірка місцевої стійкості поличок і стінки колони прийнятого перерізу 31 5.5 Підбір перерізу підкранової частини колони 32 5.6 Перевірка стійкості віток колони з площини рами 35 5.7 Перевірка стійкості колони як єдиного стержня складеного перерізу 36 5.8 Перевірка стійкості колони в площині дії моменту 38 5.9 Розрахунок і конструювання з’єднання надкранової і підкранової частин колони 38 5.10 Розрахунок і конструювання бази колони 40 6.Розрахунок крокв’яної ферми 45 6.1 Визначення розрахункових навантажень 45 6.1.1 Від власної ваги 45 6.1.2 Снігове навантаження 46 6.2 Визначення січень елементів ферми 51 6.2.1 Визначення розрахункових довжин 51 6.2.2 Підбір перетинів стержнів ферми. 51 6.3 Розрахунок вузлових з’єднань у фермі. 54 6.3.1 Розрахунок монтажного з’єднання ферми. 54 6.3.2 Розрахунок опорного вузла. 54 6.3.3 Розрахунок проміжного вузла. 55 7. Список використаної літератури. 57
Дата добавления: 18.05.2020
Лист 1 - Загальні відомості ДРМ Лист 2,3 - Теоретичні основи формування територій промислових об’єктів міста Лист 4,5,6 - Дослідження сучасного стану промислових територій карпатського економічного району Лист 7,8,9, 10 - Проектні пропозиції та рекомендації щодо формування сучасних підприємств деревообробної галузі в закарпатті
ЗМІСТ: ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ МІСТА 8 1.1. Становлення містобудівних теорій у контексті розвитку промислового виробництва 8 1.2. Теоретичні засади організації територій промислових об’єктів міст при різних способах виробництва 21 1.3. Проблеми функціонування територій промислових об’єктів у сучасних умовах міста 41 РОЗДІЛ ІI. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ 57 2.1. Методи та методика дослідження територій промислових об’єкті 57 2.2. Загальнонаукові методи та спеціальні підходи у дослідженні рекреаційних територій 71 2.3. Існуючий стан та передумови розвитку підприємств деревообробної промисловості в Україні та Закарпатті 84 2.4. Роль, місце та промисловий потенціал міста Мукачева в системі розселення 95 РОЗДІЛ ІII. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ ДЕРЕВООБРОБНОЇ ГАЛУЗІ В ЗАКАРПАТТІ 100 3.1. Основні принципи та нормативні вимоги щодо архітектурно-планувальної організації підприємств деревообробної галузі 100 3.2. Проектні пропозиції та рекомендації щодо проектування сучасних підприємств деревообробної галузі 106 ВИСНОВКИ 127 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 129
ВИСНОВКИ: В результаті проведеного дослідження виявлені проблемні питання щодо будівництва нових та реконструкції існуючих території і містобудівного проектування підприємств деревообробної галузі, виявлені основні фактори, що впливають на формування сучасного промислового комплексу району та запропоновано методи реконструкції і упорядкування підприємств та територій об’єктів деревообробної галузі Закарпаття. 1. В дослідженні вивчено основні умови формування промислових об’єктів. Фактори, що впливають на формування виробничої зони. Узагальнені результати попередніх досліджень і міждисциплінарні підходи до організації територій промислових об’єктів. Представлені та проаналізовані містобудівні концепції формування та розвитку територій промислових об’єктів як окремої складової міста. 2. В дослідженні встановлено основні проблеми експлаутації та розвитку промислових територій, визначена роль і місце промислових підприємств в планувальній структурі міста: зручність і комфортність території, інсоляція території, зручні під’їзди і паркування, екологічність території. Виявлені теоретичні передумови реструктуризації територій промислових об’єктів міста: архітектурно-містобудівні, соціально-економічні, екологічні, культурологічні, часові. Методика дослідження ґрунтується на архітектурно-містобудівних підходах та загальнонаукових і прикладних методах дослідження, що поділені на емпіричний та теоретичний рівні. До емпіричних входили: спостереження та візуальні обстеження, за допомогою яких були виконанв натурні дослідження, аналіз ситуації та потенціал розвитку територій промислових об’єктів. До теоретичних методів дослідження входили: історичний аналіз; метод моделювання; композиційний та функціональний аналіз; метод порівняльного аналізу; метод термінологічного аналізу; метод картографічного аналізу; метод статистичного аналізу; системний аналіз. 3. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що ринок продукції деревообробної промисловості України на сьогодні перебуває на стадії піднесення і має всі перспективи для подальшого успішного розвитку. Деревообробна галузь Закарпаття є досить перспективною з огляду на достатню кількість сировини та вигідне геополітичне розташування, однак вонв потребує модернізації як в технологічному плані так і містобудівному. Для подальшого розвитку галузі необхідно розробити рішення щодо удосконалення планувальних характеристик підприємств та технології виробництва. 4. Розроблено проектні пропозиції щодо модернізації та удосконалення підприємств деревообробної промисловості. Запропоновано проект реконструкції промислових територій в м. Мукачево, які на сьогоднішній день не функціонують, під пилораму; розроблені пропозиції щодо планування пилорами, упорядкування прилеглої території та її інженерного благоустрою. Інша проектна пропозиція розроблена для деревообробного підприємства в м. Тячів. Проектом передбачається будівництво побутово-виробничого корпусу, що дасть можливість удосконалити виробничий процес та розширити асортимент виготовлюваної продукції. Також надані пропозиції щодо упорядкування прилеглої території, вертикального планування та благоустрою.
Дата добавления: 22.05.2020
1. Розрахунок балки настилу Б-1 2 1.1. Вихідні дані 2 1.2. Визначення розрахункового опору сталі. 2 1.4. Визначення фактичної несучої здатності. 3 1.5. Визначення необхідної несучої здатності. 3 1.6. Визначення довжини елементів підсилення. 6 1.7. Розрахунок зварних швів. 7 1.8. Перевірка міцності i жорсткості підсиленої балки. 8 2. Розрахунок балки настилу Б-2 12 2.1. Вихідні дані 12 2.2. Визначення розрахункового опору сталі. 12 2.3. Визначення фактичної несучої здатності. 13 2.4. Визначення необхідної несучої здатності. 13 2.5. Визначення довжини елементів підсилення. 16 2.6. Розрахунок зварних швів. 16 2.7. Перевірка міцності i жорсткості підсиленої балки. 18
Підсилити сталеву балку настилу довжиною 4,5 м із двотавра №22 на 25% шляхом збільшення перерізу. Попередньо було відібрано 12 сталевих зразків, при випробуванні яких отримані наступні значення границі текучості сталі: Ryni= 228; 231; 226; 235; 227; 230; 233; 229; 227; 234; 222 MПa. Для спрощення розрахунків, співвідношення між границями текучості та тимчасового опору сталі дозволяється прийняти на рівні: Run0 = 1.45 Ryn0 . Рік спорудження будівлі: 1965. Середовище експлуатації середньоагресивне. Клас наслідків (відповідальності) будівлі — СС2. Балка настилу сприймає навантаження від pyxy автонавантажувача. Клас конструкцій за НДС — 1-й. Співвідношення граничного розрахункового повного та експлуатаційного розрахункового постійного i тривалого навантажень складає yf =1.28. Відсоток зусилля в елементі на момент його підсилення — 30%. Будівля неопалювана.
Підсилити сталеву балку настилу 7,5 м із двотавра №36 на 25% шляхом збільшення перерізу. Попередньо було відібрано 12 сталевих зразків, при випробуванні яких отримані наступні значення границі текучості сталі: Ryni= 228; 231; 226; 235; 227; 230; 233; 229; 227; 234; 222 MПa. Для спрощення розрахунків, співвідношення між границями текучості та тимчасового опору сталі дозволяється прийняти на рівні: Run0 = 1.45 Ryn0 . Рік спорудження будівлі: 1965. Середовище експлуатації середньоагресивне. Клас наслідків (відповідальності) будівлі — СС2. Балка настилу сприймає навантаження від pyxy автонавантажувача. Клас конструкцій за НДС — 1-й. Співвідношення граничного розрахункового повного та експлуатаційного розрахункового постійного i тривалого навантажень складає yf =1.28. Відсоток зусилля в елементі на момент його підсилення — 30%. Будівля неопалювана.
Дата добавления: 23.05.2020
Вступ Розділ 1. Опис технологічної схеми Розділ 2. Опис конструкцій апарату та його роботи Розділ 3. Розрахункова частина 3.1. Технологічний розрахунок 3.1.1. Визначення теплового навантаження Q теплообмінного апарата 3.1.2. Визначення середніх температур теплоносіїв 3.1.3. Знаходження середніх температур теплоносіїв 3.1.4. Вибір діаметра труби і визначення числа Рейнольдса 3.1.5. Розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі за рекомендованими залежностями 3.1.6. Обчислення коефіцієнту теплопередачі з урахуванням всіх опорів 3.1.7. Визначення необхідної площі поверхні теплообміну і підбір стандартизованого теплообмінника 3.2. Конструктивний розрахунок 3.3. Гідравлічний розрахунок Розділ 4. Охорона праці 4.1. Основні положення 4.2. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів 4.3. Техніка безпеки 4.4. Основи пожежної безпеки 4.5. Гігієна праці та виробнича санітарія 4.6. Засоби індивідуального захисту Висновок Список використаної літератури Початкове t1= 40° С кінцеве t2= 120° С Тиск р=0,35 МПа Виконавши даний курсовий проект, я закріпила навички та знання з дисципліни «Процеси та апарати хімічної технології». Дослідила основні типи хімічних апаратів та виконала інженерні методи розрахунків хімічних машин та апаратів, а саме теплообмінника типу «труба в трубі». У першому розділі я порівняла та описала різні типи теплообмінних апаратів. У кожного з них є свої плюси та недоліки. Особливу увагу звертала на теплообмінник типу «труба в трубі» і навела декілька рисунків даного теплообмінника. В спеціальній програмі «Компас 3-D» я виконала графічну частину курсового проекту. За вихідними даними створила теплообмінник типу «труба в трубі». Рисунок та опис представлені у розділі 2. Під час курсової роботи виконала технологічнім розрахунки, а саме : визначила теплове навантаження Q теплообмінного апарата типу «труба в трубі» і даний показник - = 189 кВТ; 1,398 кг/с, витрата гріючої пари: = 0,088 кг/с, визначила та знайшла середні температури теплоносіїв - температура конденсату дорівнює температурі гріючої пари = 133.5°C середня температура толуолу : = 126,2°С, ∆ =7,3°С, обрала діаметр труби і знайшла число Рейнольдса - = 13282, провела розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі за рекомендованими залежностями - α1 = 1278,5 Вт/(м2*К), обчислила коефіцієнт теплопередачі з урахуванням всіх опорів - Вт/(м2*К), визначення необхідну площу поверхні теплообміну - . Проведений конструктивний розрахунок - розрахувала внутрішній діаметр зовнішньої труби Dвн = 0,1104 м, визначила загальну довжину труби L = 237,96 м2 , гідравлічний розрахунок – 2456 Па теплообмінника типу «труба втрубі». Особливу увагу звернула на охорону довкілля. Довкілля може забруднюватися робочими рідинами, які використовуються в коробках швидкостей та подач, металообробного обладнання, що застосовується для виконання операцій механічної обробки деталі згідно з розробленим технологічним процесом, а також змащувально-охолоджувальними рідинами, які використовуються в процесі обробки для охолодження зони різання. Для запобігання цьому, використані рідини не допускається зливати в загальну каналізацію. Їх потрібно доставляти з метою очищення на спеціальні очисні споруди. Після проведення очищення, приймається рішення щодо подальшого застосування для виробничих потреб. До того-ж, для очищення стоків, передбачаємо використання механічних (відстоювання, фільтрація) та хімічних (нейтралізація, коагуляція) способів очищення. Щоби запобігти забрудненню ґрунтових вод, використаними у металорізальних верстатах робочими рідинами внаслідок низької герметичності систем, передбачаємо проведення попереджувальних оглядів з періодичністю — один раз на пів року. Під час механічної обробки деталі, відбувається пилове забруднення повітря, не лише виробничого басейну, але і зовнішнього повітря. Тому для запобігання цього, може передбачатися застосування загально обмінної вентиляції, а на кожному робочому місці — технічних засобів місцевої вентиляції. За рахунок багатоступеневого очищення, забезпечуємо високий рівень очищення відпрацьованого повітря, а також можливість його часткового подальшого використання в системах рециркуляції. Контроль за станом повітряного середовища у виробничому приміщенні, проводиться санітарною лабораторією. Щодо охорони праці, то законодавство про працю містить норми і вимоги з техніки безпеки і виробничої санітарії, норми, що регулюють робочий час і час відпочинку, звільнення та переведення на іншу роботу, норми праці щодо жінок, молоді, гігієнічні норми і правила тощо. Загальний нагляд за додержанням норм охорони праці покладено на прокуратуру, спеціальний — на професійні спілки. Контроль за безпекою праці здійснюють також, державні й відомчі спеціалізовані інспекції. В курсовому проекті, я проаналізувала небезпечні та шкідливі виробничи фактори на підприємствах та дослідила їх види. Всі вони безпосередньо мають негативний вплив на здоров`я людини. Розглянула та описала техніку безпеки та основи пожежної безпеки на підприємствах. Нажаль, в Україні не всі підприємства дотримуються даних технік безпеки, що призводить до травмувань працівників та нещасних випадків. Звернула увагу на гігієну праці та виробничу санітарію, яка є важливим аспектом у роботі та житті працівників. Проаналізувала види засобів індивідуального захисту та дослідила який вид використовується при тій чи іншій роботі на підприємстві. Нажаль, великий відсоток працівників в Україні, не мають взагалі засобів індивідуального захисту, або мають його в малій кількості.
Дата добавления: 24.05.2020
Всього 4 прольоти: 3 прольоти по 18 м, з кроком колон 12м; та 1 прольот розміром 24м. Висота до низу кроквяної ферми 10 м. Фундаменти залізобетонні монолітні, всі інші конструкції залізобетоні збірні типові. Кроквяні ферми передбачені сегментні. Плити покриття запроектовані розмірами 3х12м. Для стінових огороджень в пролітних торцевих частинах будівлі необхідно улаштування колон фахверку кроком 6м. Довжина стінової панелі 12м по повздовжнім сторонам будівлі та по 6м торцевим пролітним частинам . Загальна довжина та ширина будівлі в осях - 78 х 240м. Глибину закладння фундаментів приймаємо 3,5м. Конструкція верхнього покриття підлоги приймається цементною, товщиною 20мм. Покрівля утеплена з покриттям у два шви руберойду.
Зміст проекту: 1. Загальні рішення з організації будівництва об’єкту Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення об’єкту будівництва 2. Характеристика умов будівництва. 3. Загальні положення з організації будівництва Нормативний строк будівництва 4. Вибір та обґрунтування методів виконання основних будівельно-монтажних робіт. Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт 5. Розразунок вартості спеціальних робіт: 6. ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ОБ9;ЄКТУ Експлікацыя тимчасових будівель та споруд 7. Заходи з охорони навколишнього середовища, охорони праці тапротипожежної безпеки Використана література - Початок будівництва- II квартал; - Рельєф місцевості – спокійний з перепадами відміток менше 0,5м - Основою фундаментна є супісок; - Ґрунтові води знаходяться нижче глибини закладання фундаментів; - Забезпечення джерелами енергозабезпечення здійснюється від існуючих комунікацій, віддаленість від яких, відповідно складає-енергопостачання 2,5 км,водопостачання 3,5 км, теплопостачання 3 км, каналізації 4 км, газопостачання 1 км від будівельного майданчика; - Віддаленість від існуючої мережі автошляхів- 3км; - Усі будівельні матеріали вироби і конструкції надходять на буд майданчик зі складів організацій що беруть участь в зведенні обєкту,які знаходяться на відстані 10 км від буд майданчика; - Бетон, розчин ,асфальт надходять на майданчик із централізованого заводу, що знаходиться на відстані 7 км від будмайданчика; - Усі будівельні машини і механізми, необхідні для зведення обєкту можуть залучатися з баз механізації організацій які приймають участь в зведенні;
Дата добавления: 27.05.2020
Технічне завдання на курсовий проект Вступ 1. Кінематичний і силовий розрахунки приводу 1.1. Вибір електродвигуна 1.2. Визначення загального передатного числа і розбивання його за ступенями 1.3. Визначення частоти обертання і крутних моментів на валах приводу 1.4. Орієнтовний розрахунок валів приводу 2. Розрахунок плоскопасової передачі 2.1. Вибір матеріалу і визначення основних розмірів шківів 3. Розрахунок зубчастої передачі тихохідного ступеня редуктора 3.1. Вибір матеріалів. Визначення допустимих напружень 3.2. Проектний розрахунок зубчастої передачі 3.3. Перевірні розрахунки зубчастої передачі 3.4. Визначення геометричних параметрів зубчастої передачі 3.5. Визначення конструктивних розмірів зубчастого колеса 4. Розрахунок вихідного вала редуктора і підбір підшипників кочення за динамічно вантажопідйомністю 4.1. Визначення сил в зачепленні закритої передачі і консольних сил. Схема навантаження вала 4.2. Вибір матеріалу вала і допустимих напружень на кручення 4.3. Попередній розрахунок вала 4.4. Ескізна компоновка. Розрахункова схема вала 4.5. Визначення розрахункових діаметрів вала 4.6. Перевірний розрахунок вала на статичну міцність 4.7. Конструювання вала 4.8. Перевірний розрахунок вала на втомну міцність 4.9. Перевірний розрахунок шпонкових і шліцевих з’єднань 4.10. Підбір та розрахунок довговічності (ресурсу) підшипників кочення за динамічною вантажопідйомністю Література
Редуктор циліндричний одноступінчастий. Вихідні дані : -вихідна потужність P1=8.8 кВт, P2=9.5 кВт -частота обертання n1=515 хв-1,n2=105 хв-1 -строк служби 18000 год -число змін роботи 2 -тип передач редуктора шеврона -тип пасової передачі клинопасова -типа рами лита
Дата добавления: 29.05.2020
1. Рослинний шар - 0,5 м.; 2. Суглінки лісові – 0,8 м.; 3. Глини бурі – 4,5 м. Грунтові води до глибини 13,0 м не зустрілися. В якості основи використовуються грунти шару №2 – суглінки лісові. Грунти відносяться до першого типу грунтових умов по осіданню і тому перед влаштуванням фундаментів виконується ущільнення грунту важкими трамбівками.
Зміст розділів: 1. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА 2. РОЗРАХУНКОВО КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА 4. БЕЗПЕКА ПРАЦІ 5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Фундаменти прийняті стрічкові збірні і складаються з монолітної подушки та бетонних блоків ГОСТ 13579-78. Подушки укладаються по шару піщаної підготовки товщиною 100мм. Виконується горизонтальна гідроізоляція. Відмітка підошви фундаменту -2,400. Стіни прийняті з глиняної звичайної цегли, пластичного пресування М100 на цементному розчині М50. Товщина зовнішніх стін 610мм, внутрішніх 380мм. Перегородки прийняті з глиняної звичайної цегли товщиною 120мм
Дата добавления: 31.05.2020
трансформатор трифазний, тристержневий, з природним масляним охолодженням; повна номінальна потужність трансформатора SN = 100 кВ*А; число фаз m = 3 ; номінальна частота fN = 50 Гц ; номінальна (лінійна) напруга обмотки вищої напруги (ВН) U2 = 20 кВ; номінальна (лінійна) напруга обмотки нижчої напруги (НН) U1 = 0,23 кВ; напруга короткого замикання uк = 4,5 %; втрати короткого замикання Рк = 1,97 кВт; втрати холостого ходу Рх = 0,465 кВт; струм холостого ходу і0 = 2,6 %. Регулювання напруги – ПБЗ ± 2,5 %, ± 5,0 % . Cхема та група з’єднання обмоток – Y/Y- 0. Матеріал обмоток – алюмінієвий провід. Осердя – холодокатана сталь марки 3404 або 3405. Встановлення – зовнішнє. Режим роботи – довготривалий.
ЗМІСТ: Завдання до дипломного проекту 3 Вступ 4 1. Визначення основних електричних величин головних розмірів трансформатора 6 2. Визначення основних розмірів трансформатора 9 3. Вибір типу та розрахунок обмоток трансформатора 14 4. Визначення параметрів короткого замикання 21 5. Розрахунок магнітної системи трансформатора 26 6. Тепловий розрахунок бака 33 7. Розрахунок робочих характеристик 40 8. Спец. питання 45 10. Розділ з охорони праці 61 Перелік джерел 86
Дата добавления: 03.06.2020
Призначення об9;єкту - школа Наявні вибухонебезпечні, пожежонебезпечні зони класу - П-I Ступінь вогнестійкості - R120 Очікувана кількість ураженнь об9;єкта блискавкою за рік - 0,0315 Рівень блискавкозахисту - III Надійність захисту будівлі від прямих ударів блискавки - 0,9-0,95
Загальні дані Система зовнішнього блискавкозахисту та заземлення. План покрівлі Система зовнішнього блискавкозахисту та заземлення. Фасад 1-5 Система зовнішнього блискавкозахисту та заземлення. Фасад 5-1 Система зовнішнього блискавкозахисту та заземлення. Фасад А-Г Система зовнішнього блискавкозахисту та заземлення. Фасад Г-А Вузол 1. Шпилька заземлення Вузол 2. Клема для шпильки заземлення Вузол 3. Тримач дроту Вузол 4. З9;єднувач проводу Вузол 5. З9;єднувач-клема дроту з смугою Вузол 6. Типове кріплення струмопроводу до фасаду будівлі Вузол 7. Захист обладнання на покрівлі Вузол 8. Хрестовий з9;єднувач смуги
Дата добавления: 10.06.2020
1. Будівельної частиною даного об9;єкта передбачено пристрій вальмової покрівлі розмірами по осях 13,13 м х 68,2 м і площею 1018 м2 з дерев9;яних несучих конструкцій і покриття з листів металочерепиці. Проектом передбачено провести реконструкцію інженерних мереж (вентиляція). 2. Кроквяна система - змішаного (похило-висячого) виду. 3. Кут нахилу скатів і вальм - 30 градусів. 4. Крокви укладаються уздовж ската нижніми кінцями на зовнішні стіни через підкладку у вигляді поздовжнього бруса (мауерлата), прикріпленого до стіни. Верхні кінці кроквяних ніг спираються на балку-прогін коньковий, передає навантаження на внутрішні несучі стіни через систему стійок. Загальна стійкість кроквяної системи забезпечується стійками, підкосами і діагональними зв9;язками. 5. Спосіб кріплення затяжок, прогонів, стійок і крокв - пластинами. 6. За відносну відм. 0,000 прийнятий верхній рівень мауерлата. 7. Зведення цегляних перегородок виконувати відповідно до СНиП 3.03.01-87 «несучі та огороджувальні конструкції». 8. Цегляні стіни виконувати з червоної повнотілої цегли марки 100 на цементно-піщаному розчині марки 50. 9. Перед початком виконання робіт нової покрівлі видалити покриття та утеплювач старої покрівлі. 10 Кроквяні конструкції спираються на мауерлат і кріпляться кріпильними пластинами. 11 Для виготовлення крокв повинні застосовуватися пиломатеріали з хвойних порід. 12 Якість деревини для виготовлення кроквяних конструкцій повинно відповідати вимогам 2-го сорту за ГОСТ 8486-66. 13 Вологість деревини для стропильних конструкцій має бути не більше 20%. 14 Усі конструкції покрівлі слід просочити вогнезахисними складами і антисептиками. 15 Для скріплення конструкцій повинні застосовуватися цвяхи будівельні по ГОСТ 4028-63. 16 Відхилення відстаней між цвяхами не повинно перевищувати 10 мм, а між цвяхами і крайками конструкцій + 4 мм. 17 Усі дерев9;яні конструкції, дотичні на цегляну кладку ізолювати 2 шарами руберойду. 18 Відкриті поверхні підшивки карниза повинні бути строганними. 19 Пропуск вентканалів виконати не порушуючи стропильних конструкцій. 20 Для кріплення листів металочерепиці до обрешітки застосовувати покрівельні саморізи. 21 Підкладка під листи металочерепиці - гідроізоляція по суцільному решетуванню з дошки товщиною 30 мм. 22 Ковзани з оцинкованої сталі. 23 Вітрова планка- дерев9;яна дошка.
Покриття покрівлі: Решетування запроектована з необрізної дошки розмірами 30x100. Настил дощок укладається по кроквах Покриття даху виконати з метало черепиці поверх гідроізоляції. Після укладання металочерепиці виконати укладання ковзанів.
Дата добавления: 11.06.2020
2296. Курсовий проект (коледж) 
2299. Дипломний проект 
2309. БЗ Система зовнішнього блискавкозахисту та заземлення для школи в Київської області |